мудрувати — I (удаватися в зайві, непотрібні міркування), мудрити, вимудровувати, розумувати, філософствувати, філософувати II ▶ див. вигадувати, обдумувати, хитрувати 1) … Словник синонімів української мови
мудрувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вимудровувати — ую, уєш, недок., ви/мудрувати, ую, уєш, док., перех. 1) Мудруючи, вигадувати що небудь, приходити до якогось рішення. 2) рідко. Добувати що небудь за допомогою хитрощів … Український тлумачний словник
замудрувати — у/ю, у/єш, док., розм. Почати мудрувати; вигадати, зробити що небудь незвичайне … Український тлумачний словник
коверзувати — у/ю, у/єш, недок. 1) неперех. Те саме, що вередувати; капризувати. 2) над ким, рідше ким, неперех., розм. Знущатися з кого небудь, глумитися, збиткуватися над кимсь. 3) перех. і неперех., розм. Мудрувати над чим небудь; вигадувати … Український тлумачний словник
мадриґувати — у/ю, у/єш, недок., діал. Мудрувати … Український тлумачний словник
мудрування — я, с. Дія або її наслідки за знач. мудрувати … Український тлумачний словник
перемудровувати — о/вую, о/вуєш, недок., перемудрува/ти, у/ю, у/єш, док. 1) неперех. Занадто мудрувати. 2) тільки док., перех. Перевершити кого небудь у хитрощах; перехитрити … Український тлумачний словник
розумувати — у/ю, у/єш, недок., розм. 1) Думаючи, робити певні висновки; міркувати, розмірковувати. 2) ірон. Удаватися в зайві, непотрібні міркування; мудрувати … Український тлумачний словник
філософствувати — ую, уєш, недок. 1) Займатися філософськими проблемами; міркувати, роздумувати на філософські теми. 2) розм. Розмірковувати на абстрактні теми; вдаватися до зайвого розумування; мудрувати, роздумувати … Український тлумачний словник